Знаю права і змінюю світ
2020 року ООН святкує своє 75-річчя!
Разом із Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) EdEra розробила план та матеріали до уроку “Знаю права і змінюю світ”.Студенти Кам’янського коледжу фізичного виховання активно долучилися до Проекту.
Цей урок створено, щоб сучасні школярі та студенти дізналися більше про результати роботи ООН та ЮНІСЕФ, глобальні Цілі сталого розвитку, права дитини та Конвенцію ООН про права дитини.
…24 жовтня 1945 року почала працювати Організація Об’єднаних Націй (ООН), яка прийшла на зміну Ліги Націй і яку називали найбільшою надією на майбутній мир. Минуло 75 років і, за словами генерального секретаря ООН Антоніо Гутерріша, організація дозволила «уникнути напасті Третьої світової війни, якої багато хто боявся»Оригінал на сайті Project Syndicate
Сьогодні, коли Організація Об’єднаних Націй святкує свій 75-річний ювілей, світ перебуває в тривожному стані. Через пандемію Covid-19 вже загинуло майже мільйон людей, і поки що її ніяк не вдається зупинити. Світова економіка переживає найгіршу рецесію з часів Великої депресії 1930-х років. Неймовірно суворі природні катастрофи – від повеней до лісових пожеж – сіють хаос у багатьох країнах. А Сполучені Штати, які довгий час були головним захисником багатостороннього співробітництва в світі, почали відштовхувати і навіть конфліктувати зі своїми друзями і партнерами. ООН, а також віра в глобальну солідарність, яку втілює ця організація, необхідні зараз, як ніколи.
ООН було побудовано на трьох стовпах. Перший з них – мир. Найголовнішою метою цієї організації було досягнення успіху там, де її нещасливого попередника, Лігу Націй, спіткала невдача: запобігти новій світовій війні. Заснована на зорі Холодної війни, ООН стала найважливішим майданчиком для діалогу, а після падіння Берлінської стіни вона відігравала важливу миротворчу роль у цілій низці країн.
Другий стовп – права людини. У 1948 році Генеральна асамблея ООН схвалила Загальну декларацію прав людини (ЗДПЛ). У ній вперше було сформульовано фундаментальні права (в тому числі громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні), яких всі країни зобов’язалися дотримуватися. Механізми, створені ООН для захисту цих прав, показали неоднозначні результати, проте немає жодних сумнівів у тому, що ЗДПЛ стала найважливішою віхою у перетворенні прав людини на міжнародний пріоритет.
Третій стовп – розвиток. Згідно зі статутом ООН, країни – члени цієї організації зобов’язуються “сприяти соціальному прогресу і поліпшенню умов життя за більшої свободи”. Порядок розвитку включав також завдання скорочення нерівності між країнами, в тому числі шляхом деколонізації – ще одного елементу світового порядку після Другої світової війни.
Для сприяння розвитку ООН заснувала п’ять регіональних комісій у період з 1947 по 1973 роки і підтримувала країни, які розвиваються, надаючи їм технічну допомогу. Цю діяльність було інституціоналізовано шляхом створення Програми розвитку ООН (UNDP) у 1965 році. Окрім того, в січні 1961 року ООН постановила, що 1960-і роки стануть її першим “десятиліттям розвитку”; цю ініціативу активно просував президент США Джон Кеннеді.
Важливим елементом цього порядку стало прагнення ООН підтримувати створення більш справедливої глобальної економічної системи, яка зробила би можливим загальний прогрес. Із наростанням процесу деколонізації і збільшенням кількості країн, які розвиваються, що ставали членами ООН, ця організація перетворилася на головний майданчик для обговорення і здійснення змін у світовому економічному порядку. Цей процес підтримувала Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), створена в 1964 році. Серед її досягнень – запровадження в глобальну торговельну систему “особливого, диференційованого режиму” для країн, які розвиваються.Надалі ООН розширила сферу своєї уваги з метою гарантувати, щоб країни, які розвиваються, могли отримати доступ до необхідного їм фінансування. І в цьому сенсі найважливішим кордоном стала Міжнародна конференція з фінансування розвитку, яка відбулася в 2002 році в Монтерреї (Мексика) за підтримки Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Потім було проведено ще дві такі конференції – в Досі (Катар) в 2008 році і в Аддіс-Абебі (Ефіопія) в 2015 році – з метою просунути вперед порядок денний, затверджений у 2002 році. ООН також відіграє центральну роль у дебатах про фінансування заходів боротьби країн, які розвиваються, із кризою Covid-19.
Однак у справі розвитку економічний прогрес є лише частиною рівняння. Це розуміння вперше з’явилося в 1978 році, коли міжнародна організація праці (МОП) опублікувала дослідження, в якому було визначено “базові потреби” людей у країнах, які розвиваються: продовольство, їжа, житло, освіта та громадський транспорт. Таким чином було відкрито шлях до створення концепції “людського розвитку”, яку Програма розвитку ООН пізніше стала використовувати в своїх “доповідях про людський розвиток”.
Після падіння Берлінської стіни серія глобальних конференцій ще сильніше розширила порядок людського розвитку. Наприклад, Четверта всесвітня конференція зі становища жінок, яка відбулася в 1995 році, затвердила “пекінську декларацію і програму дій” – це найпрогресивніший в історії план зміцнення прав жінок. У січні 2011 року для просування цих цілей було створено спеціальну структуру – “ООН-Жінки”.
“ООН-Жінки” – це новітнє поповнення щільної мережі спеціалізованих агентств, які доводять прихильність ООН соціальному розвитку. Серед них – ЮНЕСКО (агентство ООН, яке займається питаннями освіти і культури), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО). Міжнародна організація праці також була інтегрована в систему ООН. Ще однією важливою ланкою у цій системі є програма ООН із довкілля (ЮНЕП), заснована в 1972 році в Стокгольмі на Конференції ООН з проблем довкілля. Відтоді цілий ряд організованих ООН конференцій – від конференції з довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році до конференції зі зміни клімату (СОР 21) у 2015 році в Парижі – завершилися підписанням епохальних угод про боротьбу зі зміною клімату, про захист біорізноманіття та припинення опустелювання. З ними пов’язані наші головні надії на збереження придатності нашої планети для життя. Зараз, коли наслідки зміни клімату стають все більш очевидні, неможливо перебільшити важливість подібних зусиль.
Ба більше, саме ООН відстоює широку концепцію “сталого розвитку”, в якій визнається, що здоровий і довгостроковий розвиток повинен враховувати економічні, соціальні та екологічні аспекти. У 2000 році ООН очолила цей процес, затвердивши “Цілі розвитку тисячоліття”, а потім, у 2015 році, “Цілі сталого розвитку”. Сьогодні це головний інструмент просування цього порядку денного.
ООН залишається вкрай впливовою установою. Але ще важливіше те, що вона втілює в собі найкраще, що є у людства: віру в те, що всі люди заслуговують елементарної гідності і що єдиний спосіб забезпечити його – працювати всім разом. Через сімдесят п’ять років після народження ООН світ, починаючи зі США, повинен відновити цю віру і підтвердити свою прихильність мультилатералізму, уособленням якого є організація Об’єднаних Націй.
Хосе Антоніо Окампо – 112.ua.